Рава Мазовецька стоїть на трасі S8 — це швидкісна дорога між Варшавою і Лодзю, умовно як наша Київ–Житомир. Саме вона тримає тут роботу: розвантаження контейнерів, комплектація замовлень, палети. Друга половина — столярні цехи, де роблять вікна, двері й меблі, плюс швейні та харчові виробництва.
Беруть на трудовий договір (umowa o pracę) і на договір-доручення (umowa zlecenie). На виробництві й складі виходить приблизно 28–31 zł брутто за годину; на трьох восьмигодинних змінах базова частина — близько 5670 zł брутто, зверху доплата за нічні години й премія за виробіток. На розвантаженні контейнерів платять від зробленого: 135 zł брутто за малий контейнер і 250 zł за великий, якщо працюєте наодинці.
Цехи зібрані на вулиці Przemysłowa (тобто Промислова) і на землях під виробництво в Konopnica (Конопниці) одразу за містом. Місто мале — кілька кілометрів з кінця в кінець, тож без машини тут реально: люди ходять пішки або їздять велосипедом. Кому не вистачило місця в Раві, їздить до Томашува Мазовецького — це 25 хвилин дороги, там більші заводи.
Житла в оголошеннях мало, і ціна залежить від того, хто винаймає: однокімнатну квартиру власники віддають десь за 1200 zł на місяць, світло й газ рахують окремо. Нова двокімнатна в місті — 2500 zł плюс 400 zł чиншу (це щомісячний платіж за утримання будинку). Польська мова й права на навантажувач (uprawnienia UDT) тут швидко переводять зі складської ставки на вищу й на постійний трудовий договір (umowa o pracę).